Дослідники з лікарні Сіцзінь Четвертого військово-медичного університету та Імперського коледжу Лондона, Великобританія, опублікували дослідницьку статтю під назвою «Спеціальний контур у середньому мозку виявляє стрес і викликає відновний сон» у журналі «Science».
Дослідження показує, що стрес сприяє сну у мишей, не тільки знижуючи стрес, але й рівень тривоги, і дослідження визначає задіяні механізми.
Ми всі знаємо, що всі ссавці відчувають два основних типи сну: швидкий рух очей (легкий сон) і нешвидкий рух очей (глибший сон без сновидінь). У попередніх клінічних дослідженнях було показано, що розлади сну мають високу коморбідність із психічними розладами, пов’язаними зі стресом і страхом, такими як депресія та посттравматичний стресовий розлад, у яких спостерігалися значні зміни у фазі швидкого сну.
У дослідженні дослідники створили психосоціальний стресор під назвою «соціальна поразка» у мишей, і коли миші піддавалися впливу надзвичайно агресивних мишей, дослідники спостерігали підвищені гормони стресу в крові мишей, що вказувало на високий рівень стресу.
Коли миші спали, дослідники відстежували активність їхніх нейронів і виявили певний набір нейронів у вентральній тігментальній ділянці (VTA) середнього мозку, який виявляє рівень гормону стресу та реагує на нього та викликає високий рівень сну в обох нешвидких рух очей (REM) і швидкий рух очей (REM).
Зокрема, підмножина нейронів інгібіторного гормону -ГАМК-промотора отримує сигнали стресу і, коли активується, сприяє швидкому та не швидкому сну протягом кількох годин, одночасно пригнічуючи вивільнення адренокортикотропін-рилізинг-фактора.
Активність цих нейронів залишалася високою протягом п’яти годин сну у мишей, і, крім того, вони посилали сигнали нейронам, які регулюють гормони стресу, не даючи їм більше вивільнятися.
Стрес сприяє збільшенню сну
Дослідження показало, що ця конкретна група нейронів не тільки виявляла стрес і викликала сон, але також викликала зниження рівня гормонів стресу.
Коли миші прокидалися від сну, дослідники також перевіряли рівень тривожності мишей. Рівні тривоги визначали шляхом вимірювання часу, який миші проводили в освітленому середовищі та в темному середовищі, оскільки миші, як правило, шукають темне середовище, коли вони тривожні.
Миші, які не отримували сну під впливом стресу, проводили набагато довше в темряві порівняно з мишами, позбавленими сну, або мишами, які пережили стрес із пошкодженням певних нейронів, що свідчить про те, що вони були більш тривожними та їхній рівень гормонів стресу залишався високим.
Результати свідчать про те, що сон, викликаний стресом, знижує рівень стресу та тривогу, спричинену стресом, у мишей, тоді як у мишей, у яких відсутній сон, викликаний стресом, після стресу продовжувався підвищений рівень тривоги та норадренокортикотропного гормону.
Стрес покращує сон, а сон зменшує спричинену стресом тривогу
Дослідники кажуть, що отримані дані підкріплюють ідею про те, що сон зі швидкими рухами очей допомагає впоратися зі стресом.
Загалом, дослідження визначає механізм, за допомогою якого стрес викликає сон, припускаючи, що сон, викликаний стресом, знижує рівень стресу та зменшує спричинену стресом тривогу. Дослідники сподіваються знайти способи вибіркового впливу на цю групу нейронів, щоб посилити їх позитивний вплив через сон.
